Сіяє чаша, золотом покрита,
Виблискує, аж очі засліпля!
А всередині - бруд, бо непомита,
Не вичищена, як потрібно, допуття.
Ось так і ми буваємо, як чаша:
Назовні гарні, а у серці - бруд.
Тож дійсністю не зовнішність є наша,
А серце, повне лицемірства, смут,
Надмінності, гордині і жадоби,
Неспокою і заздрощів, злоби.
...Господні ми і Бог нас уподобив,
Дав право бути Божими дітьми.
Отож повинні всі ми очищатись:
Серця свої, усе своє єство,
Щоб вічне щастя, вічну радість мати
У вічності із Господом Христом.
Господь один-єдиний досконалий-
Нас від гріхів звільнила Його кров.
Ми очищатись нею маєм право.
Хвала Творцю за чистоту й любов!
Комментарий автора: Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Фарисею сліпий,- очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
(Мт 23:25,26)
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3314 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Маленький Иуда - Вадим Сафонов Размышляя над предпасхальными событиями не мог не пройти мимо темы человеческого малодушия. От Иоанна 13гл. \"Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их\". И эта любовь вылилась в то, что \"начал умывать ноги ученикам и оттирать полотенцем\". Интересно, что Иуда формально оставался еще учеником, и ему Иисус тоже мыл ноги, зная что в его сердце и что он скоро сделает. Тем не менее, он не остановил его. Он не останавливает и нас, когда мы размениваем вечное на временное, оцениваем любовь в монетах, малодушествуем и оправдываем свои слабости и тд и тп. Поэтому поводу родилось
